“Стоїть явір над водою” – пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.
Тема “Стоїть явір над водою” – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея “Стоїть явір над водою” – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.
Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.
Жанр “Стоїть явір над водою” – це соціально-побутова козацька пісня.
Образи : молодий козак; явір, калинонька, пташки.
Поезія складається із семи строф по чотири рядки.
Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.
Метафори: “Стоїть явір”, “явір… в воду похилився”, “вода корінь миє”, “…серденько ниє”;
– Звертання:
“Не хилися, явороньку…”,
“Не журися, козаченьку…”
– Риторичні оклики :
“Не хилися, явороньку,
Ще ти зелененький!”
“Не журися, козаченьку,
Ще ти молоденький!”
“Не рад козак журитися –
Так серденько ниє!”
“Будуть мені приносити
Од родоньку вісті!”
– Зменшувально-пестливі форми слів : “явороньку”, “зелененький”, “козаченьку”, “молоденький”, “серденько”, “вороненький”, “колисоньку”, “родоньку”.
У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це – трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови – руйнувати й гинути на чужині.
“Стоїть явір над водою” текстСтоїть явір над водою – українська народна пісня. Автор “Стоїть явір над водою” – невідомий, пісня належить до козацьких історичних пісень. “Стоїть явір над водою” вірш Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака незгодонька. Козак зажурився. Не хилися. Read more.
“Лугом іду, коня веду” аналіз“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже” аналіз – Тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби. “Лугом іду, коня веду” аналіз Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину. Ідея: засудження тих, хто. Read more.
“Стоїть в селі Суботові…” аналізВірш ” Стоїть в селі Суботові ” Шевченко Написав, перебуваючи 1845 року в селі Мар’янське в родині Олександра Лук’яновича. “Стоїть в селі Суботові…” Шевченко аналіз Тема: висловлення поетом критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією. Read more.
“Двадцять тисяч льє під водою” скорочено“20 тисяч льє під водою” скорочено читати українською мовою Ви можете за 10 хвилин. “Двадцять тисяч льє під водою” скорочено Двадцять тисяч льє під водою – науково-фантастичний пригодницький роман Жуля Верна “Двадцять тисяч льє під водою” головні герої П’єр Аронакс. Read more.
“Рибалка” Гулак-Артемовський короткий зміст“Рибалка” Гулак-Артемовський коротко МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить. Вода гуля. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то. Read more.
“20 тисяч льє під водою” короткий зміст“20 тисяч льє під водою” короткий зміст читати українською мовою Ви можете за 10 хвилин. “Двадцять тисяч льє під водою” короткий зміст (переказ) Двадцять тисяч льє під водою – науково-фантастичний пригодницький роман Жуля Верна Частина 1 “20 тисяч льє під. Read more.
“Сонце низенько, вечір близенько” аналіз“Сонце низенько, вечір близенько” Аналіз – тема, ідея, основна думка, художні засоби “Сонце низенько, вечір близенько” аналіз Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець. Основна думка: вірність. Read more.
“В кінці греблі шумлять верби” аналіз“В кінці греблі шумлять верби” аналіз – тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби. “В кінці греблі шумлять верби” аналіз Тема: відтворення страждань дівчини за коханим козаком. Ідея: возвеличення почуття кохання, що змушує страждати і сумувати. Основна думка: “Не бачу. Read more.
“Рибалка” Гулак-Артемовський аналізБалада “Рибалка” Гулака-Артемовського аналіз – тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет та композиція балади, ознаки романтизму. Гулак-Артемовський “Рибалка” аналіз Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя. Ідея: уславлення. Read more.
“Місяць на небі, зіроньки сяють” аналіз“Місяць на небі, зіроньки сяють” – родинно-побутова пісня, змальовує чудову картину розмови сердець двох закоханих. Дівчина співає, пливучи в човнику місячної ночі, козак це чує, і його серце завмирає від радості й щастя, він сподівається, що його почуття взаємні. Кажуть. Read more.
“Козак і король” аналіз“Козак і король” Руданський Аналіз – тема, ідея, основна думка, композиція. Спiвомовка С. Руданського Козак i король побудована на фольклорному сюжетi: тут i казковi елементи, i загадки, i легенди про кмiтливiсть запорожцiв та ïхню готовнiсть завжди прийти на домогу iншим. Read more.
Костомаров “Соловейко” аналізКостомаров “Соловейко” аналіз – тема, ідея, художні засоби, основна думка, жанр, сюжет. Микола Костомаров “Соловейко” аналіз Тема: відтворення краси весняної природи, яку доповнює сумний спів страждаючого солов’я. Ідея: утвердження чаруючої пісні солов’я, що здатна розрушити людські серця. Основна думка: співучий. Read more.
“Ой на горі вогонь горить” балада“Ой на горі вогонь горить” текст балади Ой на горi вогонь горить, А в долинi козак лежить, Порубаний, пострiляний. Китайкою покриваний. Накрив очi осокою, А нiженьки китайкою. А нiженьки китайкою, А рученьки нагайкою. Що в головах ворон кряче, А в. Read more.
“Максим Гримач” аналіз“Максим Гримач” аналіз твору наведений в цій статті. Оповідання “Максим Гримач” увійшло в збірку Марко Вовчок “Народні оповідання”, видану П. Кулішем у 1857 році. “Максим Гримач” аналіз Автор: Марко Вовчок Рік: 1857 Літературний рід: епос Жанр “Максим Гримач”: родинно-побутове оповідання. Read more.
“Думка” Тарас Шевченко аналізАналіз вірша “Думка” Тараса Шевченка – тема, ідея, художні засоби “Думка” Тарас Шевченко аналіз Тема “Думка”: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі. Ідея “Думка”: співчуття козаку, який повсякчас. Read more.
“Тополя” Тарас Шевченко“Тополя” – балада Тараса Шевченка. “Тополя” Шевченко читати По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле. як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та. Read more.
Євген Гуцало “Зірка” аналізАналіз вірша “Зірка” Євгена Гуцало викладений в цій статті. Євген Гуцало “Зірка” аналіз вірша Тема : зображення зіркової ходи небосхилом. Ідея : захоплення зіркою як джерелом радості та позитиву. Основна думка : демонстрування краси срібної зірки та нічної природи рідної. Read more.
“Ой на горі та й женці жнуть” текстОй на горі та й женці жнуть – українська народна пісня. Належить до козацьких історичних пісень, має кілька варіантів. “Ой на горі та й женці жнуть” Ой на горі та женці жнуть, (Двічі) А попід горою Яром-долиною Козаки йдуть. Гей. Read more.
“Сонце низенько, вечір близенько”“Сонце низенько” – народна пісня, в якій оспівується кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей – вірність та чесність, ніжність, Хлопець називає дівчину “мої серденько”, дівчина – “мій голубочку”. їхні почуття глибокі, такі. Read more.
“На вічну пам’ять Котляревському” аналізАналіз поезії ” На вічну пам’ять Котляревському ” Шевченко – тема, ідея, жанр, віршовий розмір, художні засоби “На вічну пам’ять Котляревському” Шевченко аналіз Тема: звернення молодого Т. Шевченка до померлого І. Котляревського (українського солов’я), щоб той розважив Кобзаря – сироту. Read more.
источник
Мета: Ознайомити учнів із кращими зразками козацьких
Та чумацьких пісень, навчити аналізувати їх зміст, образи, настрої, з’ясовувати художні засоби, специфічні ознаки та пафос; розвивати навички вдумливого та виразного читання пісень, їх коментування; виховувати естетичний смак, любов і пошану до окраси кожної нації — Її Пісенної спадщини.
Обладнання: Збірки народних пісень, ілюстрації до них, до істо-
Ричних періодів, про які в них ідеться.
Теорія Літератури: Народна пісня, Її Види, специфічні особливості, пафос; аналіз ліричного твору.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Виразне читання пісні «Ой на горі та й женці жнуть», висловлення своїх вражень від неї та вражень батьків, рідних, знайомих.
2) Заслуховування усного твору «Чому пісня “Ой на горі та й женці жнуть” і досі є популярною на сучасних народних застіллях».
3) Зачитування підібраних учнями висловів, прислів’їв про народну пісню.
(Додатковий матеріал: прислів’я про пісні: «З піснею дружити — ніколи не тужити», «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину», «Хто співає, той журбу проганяє», «Як заспівають, мов тебе на крилах піднімають».)
— Пригадайте, які ще народні пісні часто звучать і нині, поміркуйте чому.
Нелегкою була доля наших далеких пращурів. Постійні напади ворогів змушували їх весь час тримати в руках не лише рало, косу, а й зброю. Великою честю й почесним обов’язком кожного юнака, чоловіка в той час вважалося стати козаком, ходити в походи. Не дбав козак-запорожець про багатство, лише про те, щоб був справний «кінь вороненький» та «зброя ясненька». Він розумів, що може скласти свою буйну голівоньку на чужині. Тому мріяв і сподівався, що товариші насиплють, за звичаєм, шапками високу могилу й посадять червону калину, на яку прилітатимуть пташки та приноси-тимуть вісті з батьківщини.
Про це складено безліч козацьких пісень.
Окрема сторінка української історії — чумацтво. Наші відважні предки збиралися в громади, запрягали волів і валками вирушали в Крим по сіль. Це була цікава, але й дуже небезпечна подорож. Адже чумаків підстерігали в дорозі й вороги, і хвороби, і негода, й падіж худоби. Інколи господареві так і не доводилося повернутися додому. На його обійстя приводили лише волів із чорною стрічкою на рогах.
Орієнтувалися чумаки по зірках, так званому Молочному Шляху, який і названий був потім Чумацьким Шляхом. Дорога довга, воли йдуть повільно, тільки пісня й зігрівала душу мандрівників. Чумаки часто були першопрохідцями, своєрідною «газетою», їх знала навіть тодішня середньовічна Європа.
Отже, серед пісенних скарбів нашого народу чимало й чумацьких пісень.
(Учні об’єднуються в 3 групи (можна за рядами).)
Завдання: навчитися виразно читати одну з пісень, зробити Її Аналіз за планом:
власні враження; почуття й думки, які навіює твір.
1-ша група. Пісня «Стоїть явір над водою»
Це пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.
У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.
«Стоїть явір над водою» — народна соціально-побутова козацька пісня.
У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, не з власної волі змушений їхати на чужину. Про це свідчать такі вирази: «на козака незгодонька», «серденько ниє». Як і личить козакові, у нього «оріхове сіделечко» і «кінь вороненький». Про глибоку любов і пошану народу до своїх захисників говорять пестливо-зменшувальні слова, що часто вживаються у пісні: «незгодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «калиноньку», «родоньку».
Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок з рідного краю.
Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зображення образів людей з явищами природи) — Козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родоньку вісти — до епітетів: Милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку), Пестливо-зменшувальних назв: Серденько, вороненький, козаченьку.
Широко вживаються окличні речення, безсполучникові складні речення з протиставленням, поясненням.
Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.
Головна думка (ідея) — уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як анти-людського, антигуманного явища.
Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків.
2-га група. Пісня «Гомін, гомін по діброві»
Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.
Історичною основою цього пісенного твору могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.
Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.
Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.
Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його. Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає, тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні почуття.
Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман, поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне явище зради.
Художні засоби — різноманітні. Метафори («мене змиють дощі, . розчешуть терни»); Епітети — Густі (терни), буйні (вітри); Пестливі слова — Зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення, звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).
Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.
Головна думка твору — засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.
Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей брата сестрі й матері щодо свого повернення.
3-т я група. Пісня «Ой у степу криниченька»
Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки.
Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести далі.
За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.
Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.
У пісні використовуються паралелізми («У степу криниченька, з неї вода протікає — . чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); Постійні епітети: Сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); Пестливо-зменшувальні слова Вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори.
Твір пронизаний сумним настроєм.
Головна думка пісні — висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків.
Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.
3. Повідомлення про результати роботи в групах.
1) Виразне зачитування твору кількома учнями.
2) Аналіз твору (можна доручити повідомлення по якомусь із пунктів кожному члену групи).
3) Відповіді на питання учнів з інших груп.
источник
Розділ « Усна народна творчість »
Тема. Українські народні пісні « Стоїть явір над водою », Котився віночок по полю », « Ой співаночки мої ».
Мета. Розширити знання дітей про усну народну творчість, збагачувати уявлення про народну пісню як жанр усної народної творчості ; працювати над художніми засобами пісні ; вдосконалювати навички виразного читання і уміння порівнювати ; виховувати любов до народної пісні.
Обладнання : записи українських народних пісень, велика лялька, ілюстрація із зображенням кобзаря, картки для розширення поля читання.
^ Тип уроку : урок засвоєння нових знань.
II. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
— Ми, українці, — нація дуже давня. Ми самі творили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок, інших творів. Та особливо багато пісень-
їх записано понад 200 тисяч. Давайте пригадаємо деякі з них.
— Уявіть собі картину. Мати, стомлена роботою в полі, схилилася над колискою. В кутку ще трохи чадить згашена скіпка, крізь запнуте дірявою рядниною віконце сіється бліде місячне сяйво. Неспокійно ворушиться в колисці дитя : не бере його сон. Із вуст матері раптом вихоплюються слова…
( Учитель включає колискову ).
Почала тихенько наспівувати і розмріялася мати : їй віриться, що піснею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти.
— Діти, яку пісню співала мати ? Які колискові пісні ви знаєте ?
( Виконання колискової учнями ).
— Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, плескати в долоні, з нею розучують забавлянки – коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними рухами.
— Дітки, давайте забавимо цю дитину. ( Посередині на крісло садять ляльку, а діти розказують різні забавлянки.)
— А як люблять діти заклички та примовки : до дощу, до сонця, до хмар !
( Усі виконують пісеньку – закличку на вибір : « Іди, іди, дощику », « Вийди, вийди, сонечко » ).
— А як полюбляють українські люди обрядові пісні : щедрівки, колядки, веснянки, купальські, жниварські, весільні !
— Хто нам заспіває якусь пісню, пов’язану з обрядами ?
— А як не послухати старого кобзаря, який пройшов багато доріг із малим сиротою – поводирем ?!
Ось він вмощується на майдані, біля старої церкви, сухими зморщеними пальцями перебирає струни кобзи. Кругом нього люди : старі й малі, парубки й молодиці з немовлятами. Всі слухають, чогось чекають, заглядають.
І потекла з його вуст тужлива пісня про молодого козака, про вродливу дівчину, про рідну неньку – Україну.
Дехто схилився, дехто заплакав, дехто кинув шматочок хліба чи копійчину на прожиття.
^ III. Опрацювання пісні « Стоїть явір над водою ».
1. Слухання пісні у записі.
— Про кого ви почули пісню ? Про які часи в ній ідеться ?
— Чому вона така тужлива ? Хто її герой ?
а) Читання пірамід слів ( на картках ).
б) Пояснення значення слів.
3. Самостійне читання пісні учнями.( Звернути увагу на розділові знаки кожної строфи, щоб підготуватися до читання вголос ).
4. Читання пісні вголос за строфами. Робота над змістом і виражальними засобами.
— Які образи української природи використано в пісні ?
— У яких строфах є зіставлення душевного стану героя з цими образами ?
— Як оспівано любов і тугу за рідною землею ? Що передають образи явора і калини ? З чим зіставлено у пісні образ козаченька ? Яка мета цього прийому ?
— Поміркуйте, чому в пісні багато слів із зменшувально-пестливими суфіксами ?
— Які почуття слід передати, читаючи прохання козака ?
— Які почуття викликав у вас весь твір ?
— Розгляньте малюнок. Яким зображено козака ? З чого видно, що кінь вороненький – його бойовий і вірний товариш ?
— Намалюйте словами свою картину, яка виникла у вашій уяві під час читання пісні.
( Учитель звертає увагу учнів на розповідну наспівчу інтонацію більшості строф, на паузи між реченнями і строфами ).
^ IV. Опрацювання пісні « Котився віночок по полю ».
1. Підготовка до читання. Словникова робота.
а) Читання слів, поданих аналітико- синтетичним способом.
б) Лексичне значення слів женчики, стодола діти з’ясовують, прочитавши їхнє тлумачення на с.34.
2. Самостійне читання пісні ( мовчки ).
— Про кого ця пісня ? У яку пору року її виконували ?
3. Повторне читання пісні. Аналіз змісту.
— З яким проханням звертався віночок ? Чому він хотів додому ? Що народ хотів передати цією піснею ?
— Знайдіть і прочитайте усі слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі. Яке з них видалося незвичайним ? Чому у пісні так багато зменшувально-пестливих слів ?
— Які почуття у вас викликала ця пісня ?
— Якими ви уявляєте цей вінок ? Що б ви туди вплели ?
4. Вправи на розвиток швидкості читання. Робота в групах.
Прочитати рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що розглядались для словникової роботи.
^ V. Опрацювання пісні « Ой співаночки мої ».
Учні самостійно читають текст пісні, з’ясовують, хто б її міг виконувати ; про що в ній ідеться. Пояснюють значення слів подію ( подіну ), леrіник ( юнак ), добирають синонім до слова співаночки ( пісні ).
Учні колективно з’ясовують, які почуття передано у пісні ; що її треба читати голосно, у помірному темпі, наспівуючи.
— Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили ? Що таке пісня?
— Перевірте правильність своїх відповідей, переставивши слова у деформованому реченні.
Невеликий, твір, народна, що, усний, пісня, віршований, співається.
( Народна пісня – це невеликий усний віршований твір, що співається. )
— Яка із народних пісень, що читали сьогодні, вас зацікавила ?
источник